«Играя на гитаре, я ощущаю себя художником»

Впервые я взял в руки гитару не так давно – это было года 4 тому. Я тогда был студентом первого курса. Моё первое знакомство с «прекрасным» случилось во время зимней сессии. Вместо того, что бы готовится к экзаменам – я играл на гитаре по 10 часов в день. Практически сразу это стало чем-то большим для меня, чем просто увлечением: даже самые незначительные успехи приводили меня в неописуемый восторг и буквально окрыляли! Со временем этот кусок дерева обтянутый проволокой стал моим инструментом самовыражения. Играя на гитаре, создавая что-то своё, я ощущаю себя художником, где гриф как кисть, а ноты – как мазки. Сложно описать то, что я чувствую, извлекая какую-нибудь ноту. Безусловно, в этом «синтезированном» ощущении есть радость и гордость, счастье и драйв, умиротворение и удовлетворённость.

Гитара – это самый эмоциональный музыкальный инструмент (в большей степени это можно отнести к электрогитаре). Мир видел многих великих мастеров этого дела и абсолютно у всех из них есть своя, легко узнаваемая манера игры на гитаре, свои секреты и приёмы. В их игре было столько личного: привычки, особенности характера, тип темперамента, драмы личной жизни и ещё много чего. Именно этим меня и притягивает этот инструмент. Даже если очень сильно пытаться кому-то подражать – себя не скроешь. Что-то личное тебя выдаст. Гитара – это зеркало души гитариста, а зеркало отображает только то, что видит.

Возможно, я не стану величайшим гением гитары всех времён. Я даже почти смирился с этим. Да это и не важно. Это хобби изменило мой образ жизни, мои некоторые привычки и вкусы, даже ход мыслей. Смысл моего увлечения, пожалуй, в том, что это дело приносит мне удовольствие без какой либо финансовой выгоды. Возможно, это и есть «чистое искусство». Пока мне нечем похвастаться в этой области, но одно могу сказать с полной уверенностью: эти шесть струн задевают мою душу.

Я обожнюю слухати музику. я не слухаю її тільки тоді, коли находжуся в школі. Конкретно улюблених  виконавців та пісень не має. Найчастіше я слухаю треки групи Maroon 5. Найбільше подобається їхня пісня з назвою :One More Nigh 

Моє хобі - читання. Я не люблю читати твори за програмовим вивченням у школі. В основному я читаю художню літературу. Конкретно улюбленого жанру не має, книги також.

Мені подобається багато книг, які я прочитала. З авторів мені найбільше подобається Дж. Остін, Д. Донцова, М.Митчелл.

Моє хоббі - малювання!

Моє хоббі - малювання!

Малювання — мистецтво відображення сущого у вигляді різних образів на площині та в просторі. Малювання відображає дійсність у наочних образах, об'єктивно передає наявні властивості реального світу: об'єм, колір, просторовість, матеріальну форму предмета, світлоповітряне середовище тощо. Але малювання зображує не лише те, що є доступним безпосередньому зоровому сприйняттю, але й передає розвиток подій у часі, певну фабулу, розгорнуту оповідь. Образотворче мистецтво розкриває духовний склад людини, її психологію. У сукупності своїх видів цей вид мистецтва створює реальну картину життя людини та природи, а також наочно втілює ті образи, яких немає в реальності, які є наслідком людської фантазії.

Танці - моє захоплення

Та́нець — вид мистецтва, де художні образи створюються засобами пластичних рухів людського тіла. В танці відображається емоційно-образний зміст музичних творів.

Танець існував та існує в культурних традиціях всього людства й людських спільнот. За довгу історію людства танець змінювався, відображаючи культурний розвиток. Існує дуже багато видів і форм танцю.

Народний танець — яскраве вираження менталітету і творчості кожного народу, віддзеркалення традицій, хореографічної мови, пластичної виразності у співвідношенні з музикою.

Класичний танець є основою мистецтва балету, започаткованого наприкінці XVI століття, і вимагає спеціальної підготовки.

Естрадний танець має власну специфіку та підпорядкований завданням підтримки виступу певного естрадного співака.

За кількістю учасників танці поділяються на сольні танці, парні танці та групові танці.

За призначенням танці поділяються на соціальні, обрядові, сценічні, тощо.

Моє хобі- театральне мистецтво

Театра́льне мисте́цтво — вид мистецтва, особливістю якого є художнє відображення життя за допомогою сценічної дії акторів перед глядачами. Театральне Мистецтво
Театр – вид мистецтва, художньо освоює світ через драматична дія, що здійснюється творчим колективом.

Основа театру – драматургія. Синтетичність театрального мистецтва визначає його колективний характер: у виставі об’єднуються творчі зусилля драматурга, режисера, художника, композитора, хореографа, актора.

Театральні постановки поділяються за жанрами:
- Драма;
- Трагедія;
- Комедія;
- Мюзикл і т.д.
Театральне мистецтво сягає своїм корінням в глибоку старовину. Його найважливіші елементи існували вже в первісних обрядах, в тотемічних танцях, в копіюванні повадок тварин і т. д.

Природа мистецтва театру синтетична, адже його художній образ виникає завдяки синтезу драматургії, архітектури живопису, скульптури, музики, майстерності актора. Отже, можна простежити певну закономірність у розвитку процесу синтезації видів мистецтва. Якщо архітектура, живопис, скульптура взаємодіють переважно між собою, то мистецтво хореографії та театру, а далі ми побачимо, що і мистецтво кіно, використовує міжвидовий синтез.

Мистецтво театру цілком слушно вважають колективною творчістю. Порівняно з мистецтвом музики та хореографії процес співтворчості^ театрі значно ускладнюється: у постановці спектаклю безпосередньо беруть участь принаймні п'ять осіб , але іноді у виставі бере участь один актор -це моновистава.
1 тільки, якщо всі вони стають співавторами, спектакль перетворюється у твір мистецтва. Велика відповідальність при його створенні покладається на режисера-постановника, оскільки саме він повинен передати задум драматурга, створити необхідну атмосферу дії, вибудувати композицію спектаклю таким чином, аби вона якомога глибше і яскравіше донесла до глядача основну його ідею. Цей процес надзвичайно складний особливо тоді, коли драматурга і режисера розділяє значний часовий проміжок: необхідно передати атмосферу тієї епохи, у межах якої розгортається дія спектаклю, відтворити специфіку побуту, особливості костюмів тощо. Саме це і допомагає зробити режисерові художник, а музичне оформлення, що покладається на композитора, дає змогу посилити драматичне напруження дії, створити важливий емоційний фон спектаклю.
Зв'язуючою ланкою між драматургом і режисером є актор, який не просто доводить їхній задум до глядача, а й примушує повірити його в те, що відбувається на сцені. Саме актор може порушити міру умовності, що притаманна мистецтву театру. Проте створити повноцінний образ здатний тільки справжній актор, який володіє засобами акторської майстерності: системою зображувально-виражальних прийомів (міміка, дикція, інтонація, пластика, рух тощо), фантазією, вмінням імпровізувати та ін. Це дає можливість акторові встановити емоційний контакт з глядачем, примусити останнього співпереживати дії, що розгортаються на сцені.
Важлива специфічна особливість театру, яка відрізняє його переважно від усіх видів мистецтва (виняток – хореографія), полягає у тому, що глядач має змогу стати свідком процесу художньої творчості, спостерігати створення художнього образу власними очима.
Естетичний вплив справжнього театрального мистецтва, що викликає почуття емпатії – співпереживання у глядача, приводить його до катарсису – духовного очищення, а саме в цьому і полягає надзавдання мистецтва взагал

Моє захоплення

Моє захоплення

Є багато видів спорту, але найбільше мене цікавить футбол. Це дуже цікава і корисна гра. Футбол - це найпопулярніший вид спорту у світі. Футбол - це командна гра, у яку може грати кожен. Для декого футбол не просто гра, а життя. Мета кожного футболіста - стати найкращим у світі і завоювати різні кубки. Найбільшим досягненням до футболіста є завоювати кубок Ліги Чемпіонів.